Школа молодого педагога
Методика проведення уроків 31 січня 2013р.
Тема: Типові структурні схеми уроків, форми організації учнів
Типові структурні схеми уроків
1. Структурні схеми уроків вправ:
- Організаційна частина
- Вступний інструктаж
- Особистий показ майстром першої вправи
- Виконання учнями першої вправи, поточний інструктаж
- Особистий показ майстром другої вправи
- Виконання учнями другої вправи, поточний інструктаж і т.д.
- Заключний інструктаж
- Організаційна частина
2. Структурна схема уроків самостійного виготовлення навчально-виробничих виробів:
- Організаційна частина
- Вступний інструктаж
- Самостійна робота, поточний інструктаж
- Заключний інструктаж
- Організаційна частина
3. Структурна схема змішаних уроків:
- Організаційна частина
- Вступний інструктаж
- Особистий показ майстром вправ
- Виконання учнями вправи, поточний інструктаж
- Самостійна робота учнів, поточний інструктаж
- Заключний інструктаж
- Організаційна частина
Форми організації праці учнів:
- Фронтальна - при цій формі організації праці, учнів на уроці виконують однотипні операції, одночасно їх починають і одночасно їх закінчують.
Вступний інструктаж при цьому фронтально полегшує роботу майстра
- Бригадна &‐ групу поділяють на декілька бригад:
- Якщо недостатньо обладнання для вивчення теми №5 (маш.роб.). Майстер поділяє групу на дві бригади, учні які швидше засвоюють матеріал починають вивчати тему №5, а інші закінчують тему №4 (руч.роб.)
- Якщо учні виготовили декілька моделей одягу, то групу поділяють на бригади, які виготовляють окрему модель. Учні в бригаді можуть працювати над виробом індивідуально, або з розподілом праці.
- При підготовці кравців групу можна поділити на 2-4 бригади.
- При підготовці швачок в групах зайнятих масовим пошивом краще створювати 1-2 бригади.
Вступний інструктаж майстер проводить побригадно.
- Індивідуальна застосовується коли, учні працюють над різними завданнями.
Вступний інструктаж при цьому індивідуальний, для майстра важливий тому, доцільно індивідуальне завдання згрупувати по технологічній однотипності (учнів поєднати в бригади). Іноді майстер застосовує змішану форму організації праці учнів.
Технологічна модель сучасного уроку виробничого навчання.
Структурний елемент | Дидактичне завдання | Діяльність | Педагогічний коментар | |
майстра в\н | учнів | |||
Організація заняття | Організація і психологічне на лаштування учнів на спільну працю | Доброзичливо, чітко, переконливо інформує учнів про те чим?, навіщо? вони будуть займатись на уроці | Негайно приступають до навчальної діяльності | Важливо: зовнішній вигляд майстра в\н (спецодяг), психологічна готовність його до уроку, до співпраці з учнями, посмішка.... |
Вступний інструктаж | Актуалізація опорних знань. умінь навичок учнів (набутого навчального досвіду.
| Дає коротку характеристику минулого уроку і встановлює його логічні, конструктивні зв'язки з нинішнім | Активно співпрацюють з майстром в\н
| Ефективні методи цільової установки: - створення ситуації „нового” в вирішенні навчально-виробничого завдання; - організація бесід, дискусій, рольових ігор з найбільш раціонального використання обладнання матеріалів, технології виконання навчально-виробничого завдання; - демонстрація зразків навчально-виробничих робіт. Мета опитування: забезпечення теоретичної основи майбутньої професійної діяльності. Питання повинні нести продуктивний характер: „Чому?”, „Поясніть...”,. „Порівняйте...”, „Обґрунтуйте...”, „Зробіть висновок...”. Інструктування проводити з позиції попередження помилок, утруднень. Прийоми роботи показувати тільки ті які є новими для учнів. Залучення учнів до самостійного розбору технічної документації, плануванню, вибору інструменту, пристосувань, режимів. |
Мотивація навчальної діяльності
| Перевірка домашнього завдання (при необхідності). |
| ||
Пояснення нового матеріалу та способів виконання практичних дій. | Спільне визначення навчальної мети уроку та показників її досягнення. |
| ||
Розповідь (бесіда) з практичним показом виконання професійних дій, навчальних виробничих прав в уповільненому темпі. Далі в робочому темпі кваліфікованого робітника виконати показану роботу (вправ) або її частину. | Уважно слухають, приймають участь в коментарях майстра, в поясненнях необхідності виконувати роботу (вправу) у запропонованій послідовності. Апробують методику виконання дії, вправи. | |||
Видача завдань учням з поясненням нормативів оцінки навчальної роботи, методів самоконтролю і вимог техніки безпеки. | Отримують завдання, уточнюють незрозумілі питання. Готують робоче місце. |
Структурний елемент | Дидактичне завдання | Діяльність | Педагогічний коментар | |
майстра в\н | учнів |
| ||
Поточний інструктаж
| Формування (відпрацювання) нових способів дій і застосування (закріплення, розвиток, поглиблення) основних способів дій перед виконанням трудових прийомів, операцій, процесів. Контроль і корекція набутого навчального досвіду. | Організація, поточне обстеження; керівництво роботою учнів при виконанні тренувальних вправ, навчально-виробничих робіт:
| Самостійна робота. Виконують вправи. Здійснюють самоконтроль та взаємоконтроль | Важливо:
|
Заключний інструктаж
| Узагальнення і систематизація набутих умінь та навичок трудових прийомів, операцій і процесів. | Повідомлення про досягнення навчальної мети та завдань уроку:
Видача домашнього завдання:
| Роблять самостійний аналіз власної роботи на уроці | Необхідно:
Важливо:
Домашнє завдання:
|
Методика проведення уроків
КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ
За основною дидактичною метою уроки поділяються на п'ять основних типів: уроки засвоєння нових знань; застосування знань і формування вмінь; узагальнення і систематизація знань і вмінь; контролю і корекції знань і вмінь; комбіновані.
1. Урок засвоєння нових знань
Основна дидактична мета: ознайомлення з новими фактами, поняттями, законами, теоріями, твердженнями, з'ясування їх суті. Основні структурні компоненти, що характеризують даний тип уроку:
а) ознайомлення із змістом нового матеріалу;
б) встановлення деяких залежностей і зв'язків між елементами нових знань.
2. Урок застосування знань і формування вмінь
Основна дидактична мета: з'ясування можливостей застосування знань у навчальному пізнанні і практичних ситуаціях, формування досвіду такого застосування, предметних і загальних навчальних вмінь.
Різновиди даного типу:
2.1. Урок первинного формування вмінь.
Основна дидактична мета: з'ясування сутності і структури вміння, формування алгоритму його реалізації.
Основні структурні компоненти:
а) актуалізація знань, які лежать в основі уміння;
б) ознайомлення із сутністю уміння, складом і послідовністю виконання дій;
в) первинне застосування одержаних знань про способи дій на основі виконання пробних вправ;
г) виконання зазначених дій у стандартних умовах (вправи за зразком, аналогією, інструкцією).
2.2. Урок творчого застосування знань і вдосконалення вмінь.
Основна дидактична мета: забезпечення переносу знань і способів дій в нові умови.
Основні структурні компоненти: а) перевірка стану засвоєння знань і сформованості уміння на рівні застосування їх у стандартних ситуаціях;
б) перенесення знань і засвоєння способів дій у частково змінені або нові ситуації (творчі вправи).
3. Урок узагальнення і систематизації знань і вмінь.
Основна дидактична мета: виявлення істотних зв'язків між елементами знань, їх групування і класифікація, введення вивченого в систему раніше засвоєного. Основні структурні компоненти:
а) повторення основних фактів, понять, правил, законів;
б) узагальнення знань;
в) узагальнення умінь.
4. Урок контролю і корекції знань і вмінь.
Основна дидактична мета: виявлення якостей знань і вмінь, що характеризують стан засвоєння учнями логічно завершеного блоку навчального матеріалу.
Різновиди даного типу:
4.1. Урок контролю знань і вмінь.
Основна дидактична мета: виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу, в тому числі досягнення передбачених програмою обов'язкових результатів навчання.
Основні структурні компоненти:
а) перевірка знань фактичного матеріалу на рівні репродукції;
б) перевірка осмислення знань (розуміння сутності понять, тверджень, ілюстрування прикладами, встановлення взаємозв'язків у вивченому тощо);
в) перевірка умінь застосувати вивчене у знайомих і змінених (нових) ситуаціях.
4.2. Урок аналізу письмових робіт.
Основна дидактична мета: корекція знань і вмінь на основі аналізу допущених помилок.
Основні структурні компоненти:
а) узагальнена характеристика якості виконання робіт;
б) аналіз допущених помилок;
в) робота над усуненням виявлених прогалин у знаннях і уміннях.
5. Комбінований урок.
Комбінований урок поєднує дві або більше дидактичні мети уроків попередніх типів.
Методика професійно – практичної підготовки
Тема: Задачі, зміст та процеси в/н в профтехучилищах
Основні завдання та суть професійно-практичної підготовки
1. Поняття про професію, спеціальність, кваліфікацію
2. Членування трудового процесу
3. Завдання та основна мета ппп, зміст ппп
1. Професія – рід або характер, постійної, трудової діяльності людини, який охоплює широке коло застосування знань, вмінь та навичок в тій чи іншій галузі виробництва.
Спеціальність – це різновид професійної діяльності (в межах професії). Який охоплює порівняно вузьке коло в професійній праці.
Кваліфікація – це ступінь підготовки робочого до того іи іншого виду трудової діяльності.
Трудовий процес – за назвою співпадає з технологічною послідовністю обробки. Різниця полягає в тому, що предмет технологічної послідовності – виріб, а трудового процесу – трудові дії людини і виріб.
Трудова операція – складається з незмінного комплексу трудових прийомів і має постійний предмет труда і знаряддя праці.
Учнівська операція
Трудовий прийом – (трудова дія, робітницький прийом) – це головний елемент трудового процесу, елементарна закінчена трудова дія, направлена на виконання окремої технологічної задачі.
Трудовий рух – найменший вимірювальний елемент фізичний дій (харак-ся початком, швидкістю, траєкторією та кінцем).
Трудові прийоми поділяють на:
1. Основні
2. Допоміжні
3. Підготовчо-заключні
Основні – це безпосередня обробка виробу, прийоми.
Допоміжні – усунення несправності машин, прийомів та браку (дефекти операції).
Підготовчо-заключні –числення машин, прибирання робочого місця.
Професійне навчання – педагогічний процес озброєння учнів системою загальноосвітніх, загальнотехнічних знань, практичних знань, вмінь та навичок, необхідних для роботи по конкретній професії на рівні певної кваліфікації з належною продуктивністю праці.
Т/н - педагогічний процес, озброєння учнів системою загальноосвітніх, загальнотехнічних та спеціальних знань, необхідних для осмисленого та ефективного виконання виробничих робіт, передбачених для роботи конкретної професії і рівню певної кваліфікації.
В/н - педагогічний процес, озброєння учнів системою практичних знань, вмінь та навичок, необхідних для роботи по конкретній професії та рівню певної кваліфікації з належною продуктивністю праці.
Основна мета в/н – підготувати учнів, до професійної праці.
Основні завдання в/н:
1. навчити застосовувати теоретичні знання на практиці
2. Сформувати професійні вміння та навички
В/н в свою чергу поділяється на компоненти:
1. Зміст навчання (чому вчити?)
2. Діяльність майстра (інструктування)
3. Діяльність учнів (учіння)
4. Засоби навчання (за допомогою чого вчити)
Зміст в/н – є результатом дидактичного аналізу професійних функцій робочих конкретної професії в умовах сучасного виробництва, та методично доцільного розташування відібраного для вивчення .
Зміст в/н складається з сукупності практичних знань, вмінь та навичок, оволодіння якими забезпечує підготовку кваліфікаційної конкретної професії і рівня кваліфікації
Тема: Основні документи що вивчають зміст ппп учнів в училищах
Зміст в/н викладається основних документах, що затверджуються керівними органами профтехосвіти.
Основні документи в/н
1. Кваліфікаційна характеристика
2. Навчальний план
3. Зведено-тематичний план
4. Програма в/н
Кваліфікаційна характеристика – державний документ, в якому сформульовані основні вимоги до професійно-технічних знань, та рівню кваліфікації.
Кваліфікаційна х-ка провідний документ, що використовують кваліфікаційні комісії на випускних іспитах
Навчальний план – державний документ, що визначає зміст і загальні умови навчання, на основі якого організовано планування всієї навчальної роботи
Він встановлює:
1. Графік навчального процесу
2. Перелік навчальних предметів та послідовність їх вивчення по півріччях та курсах
3. Кількість годин на кожний предмет на тиждень, рік на весь період навчання
4. Предмети, що виносяться на іспити
5. Час на консультації та на лабораторно-практичні заняття
Зведено-тематичний план – визначає, як поєднують в процесі навчання теми в/н та спец. технології, дається найменування тем та кількість годин на тему.
Послідовність вивчення тем, по спец. технології повинна проходити раніше ніж по в/н.
Програма в/н – встановлює:
1. Зміст практичних занять, вмінь та навичок.
2. Перелік тем та питань, які підлягають вивченню
3. Послідовність вивчення матеріалу
Тема: Форми та методи в/н
1. Класифікація, їх характеристика
2. Типи уроків в/н їх характеристика
1. Форми виробничого навчання – це спосіб організації для навчально-виробничої діяльності, структура навчальних занять, форми керівництва цієї діяльності
Вибір форм в/н залежить від того, де проводиться навчання:
Основна форма навчання – урок.
Урок – організаційна форм навчання при , якій усі учні групи навчаються в однакових навчально-виробничих умовах.
Вибір форм організації в/н залежить від періоду навчання і матеріальної бази училища.
Існують так форми організації в/н (менш поширені)
- індивідуальне прикріплення учнів до кваліфікованих робітників, виробничі екскурсії, додаткові заняття з учнями, домашня навчальна робота учнів.
Перший і другий типи уроків переважають інших
/bp class=p class=p class=